«м≥ст.
≤слам - одна з трьох ( пор¤д ≥з буддизмом ≥ христи¤нством ) так званих св≥тових рел≥г≥й, що маЇ своњх прихильник≥в практично на вс≥х континентах ≥ в б≥льшост≥ крањн св≥ту. ћусульмани складають переважну б≥льш≥сть населень багатьох крањн јз≥њ й јфрики. ≤слам Ї ≥деолог≥чною системою, що маЇ значний вплив ≥ на м≥жнародну пол≥тику.
” сучасному розум≥нн≥ ≥слам - ≥ рел≥г≥¤, ≥ держава через активне втручанн¤ рел≥г≥њ в державн≥ справи. јле мене будуть б≥льше ц≥кавити ≥сторичн≥ корен≥ цього ¤вища.
"≤слам" у переклад≥ з арабського означаЇ пок≥рн≥сть, "мусульманство" ( в≥д арабського " муслим " ) - в≥ддавший себе јллаху.
‘ундатором ≥сламу Ї арабський " пророк " ћухаммед ( ћухаммад або ћагомет ), значенн¤ ¤кого на загальн≥ дол≥ людства важко переоц≥нити, тому на ц≥й ≥сторичн≥й особистост≥ треба зупинитис¤ окремо.
ћаул≥д - день народженн¤ пророка ћухаммеда - в≥дзначаЇтьс¤ 12 числа м≥с¤ц¤ раби ал-аввай по м≥с¤чному календар≥. ÷е в≥дбулос¤ в " р≥к слона ", тобто в 570 р. ћаул≥д зб≥гаЇтьс¤ з днем смерт≥ ћухаммеда. —имвол≥чний зб≥г дат народженн¤ ≥ смерт≥, тобто народженн¤ дл¤ в≥чного житт¤, було дано ћухаммеду “ворцем у знак його особливоњ м≥с≥њ нос≥¤ ќдкровенн¤, останнього, ¤к вважаЇ ≥слам, ѕророка в ≥стор≥њ людства.
¬≥дпов≥дно до переказ≥в, народженн¤ ћухаммеда була передбачено пророками ≤брах≥мом ( јвраамом ), ≤сма≥лом, ћусою ( ћойсеЇм ) ≥ ≤сою ( ≤сусом ’ристом ). ” цих "подв≥йних" ≥менах немаЇ н≥чого дивного, оск≥льки ≥слам в≥дноситьс¤ до так називаним авраам≥чних рел≥г≥й ≥ мусульмани пор¤д з ≥уде¤ми ≥ христи¤нами почитають одних ≥ тих - же старозав≥тних пророк≥в, а так само ≤суса ’риста ¤к одного з них.
ћухаммед був уродженцем ћекки - м≥ста в зах≥дн≥й частин≥ јрав≥йського п≥вострова, де давно ос≥ло могутнЇ плем'¤ курейш.
ѕ≥д час джах≥мењ - так ≥менуЇтьс¤ до≥сламська епоха, коли араби не знали ≥стинного Ѕога, - у ћецц≥ влаштовувалис¤ велик≥ торгов≥ ¤рмарки. ” св¤тилищ≥ ааба ("куб") ≥ на заборонн≥й територ≥њ ("харам") не можна було сваритис¤, проливати кров,. “ому що все це могло образити рел≥г≥йн≥ почутт¤ р≥зних арабських племен, кожне з ¤кий поклон¤лось своњм божествам, але однаково шанувало аабу.
” центр≥ поганськоњ ’ааби сто¤в ’убал ; древн≥ араби шанували це божество племен≥ курейш ¤к повелител¤ небес ≥ м≥с¤ц¤, владар¤ гром≥в ≥ дощу. —тату¤ ’убала в образ≥ людини з золотою рукою було виконано ≥з сердол≥ку (золото зам≥нило колись в≥дбиту кам'¤ну руку). „орний кам≥нь (на думку вчених, що мав метеоритное походженн¤), ¤кий знаходивс¤ в ’ааб≥ ще з древн≥х час≥в уособлював небесну силу ’убала.
Ќавколо головного божества розташовувалис¤ численн≥ ≥доли - бетили, що зображували ≥нш≥ арав≥йськ≥ божества (до 300 у ’ааб≥).
∆или в ћецц≥ ≥ ≥уда≥сти, ≥ христи¤ни, а так само хан≥фи - аскети, благочестив≥ люди, що спов≥дали суворе Їдинобожж¤. ѕантеон поганськоњ ћекки складавс¤ з великоњ к≥лькост≥ бог≥в, один ≥з ¤ких мав ≥м'¤ јллах.
Ѕлагополучний шлюб дав ћухаммеду забезпечене житт¤, що дозвол¤ло мати достатньо в≥льного часу, ¤кий прот¤гом багатьох рок≥в в≥н присв¤чував рел≥г≥йним роздумам. ƒуховна напруга, що спонукала ћухаммеда до роздум≥в про ц≥ль ≥ сенс житт¤, про основи св≥тобудови, ≥з роками усе м≥цн≥ла ≥, нарешт≥ оформилас¤ в переконанн¤, що саме йому уготовано д≥знатис¤ щирого Ѕога ≥ виконати м≥с≥ю спов≥щенн¤ одноплем≥нникам щироњ в≥ри.
я не буду зупин¤тис¤ на баченн¤х ≥ откровенн¤х, що неодноразово зсилались на ћухаммеда через обмеженн¤ роботи з обс¤гу, хоча це ц≥каво, скажу т≥льки, що ћухаммед, подолавши невпевнен≥сть, усе ж зваживс¤ на те, чого жадав в≥д нього јллах : в≥н став пропов≥дувати —лово Ѕоже.
риком, що звичайно попереджав город¤н про небезпеку, ћухаммед ≥з схилу пагорба јс-—афа спов≥стив жител≥в ћекки про послане йому —лово Ѕоже. ¬≥н закликав в≥дмовитис¤ в≥д поклон≥нн¤ ≥долам ≥ звернутис¤ до јллаха, одного-Їдиного Ѕога. ≤м'¤ јллах Ї лише одним ≥з позначень Ѕога, справжнього ж …ого ≥мен≥ не знаЇ н≥хто живий. ћухаммед оголосив, що ≥нших бог≥в просто не ≥снуЇ, а в≥руюч≥ в них будуть покаран≥ јллахом. ” св≥т≥ усе в≥дбуваЇтьс¤ з вол≥ јллаха. ¬≥н нагороджуЇ за смиренн≥сть ≥ в≥ру, караЇ за гординю ≥ нечесн≥сть. « кожного на суд≥ в јллаха в≥зьметьс¤ по його справах, ≥ ус≥м в≥дплатитис¤ сповна.
јллах продовжував посилати ћухаммеду нов≥ знаки, роз'¤снюючи, ¤к мусульманам сп≥лкуватис¤ з ≥нов≥рц¤ми, ¤к њм поводитис¤ стосовно ѕророка, ¤к под≥л¤ти в≥йськову здобич ≥ ¤к успадковуЇтьс¤ майно. Ѕули проголошен≥ заборони на лихварство, азартн≥ ≥гри, алкогольн≥ напоњ, вжиток у њжу свинини. —формоване навколо ћухаммеда об'Їднанн¤ людей скр≥плювалос¤ тепер не кревною р≥дн≥стю, а загальною в≥рою, братерством духу. ƒоступ в умму (нову общину) був в≥дкритий дл¤ ус≥х, хто приймав ≥слам ≥ визнавав ћухаммеда в ¤кост≥ духовного ≥ св≥тського керманича. “аким чином, у св≥домост≥ мусульман ≥з самого початку злилис¤ рел≥г≥¤ ≥ пол≥тика, духовна ≥ св≥тська влада, в≥роспов≥данн¤ ≥ морально-правов≥ встановленн¤.