Зміст.
Сучасний Іслам - друга по чисельності послідовників (після християнства) світова релігія. По приблизних звітах, загальна чисельність мусульман на земній кулі досягає 800 мільйонів чоловік (біля 90 відсотків із них сунниты), із котрих більш двох третин живе в закордонної Азії, складаючи понад 20 відсотків населення цієї частини планети, майже 30 відсотків - в Африці (49 відсотків населення континенту). З більш ніж 120 країн світу, у яких існують мусульманські общини, у 35 мусульмани складають більшу частину населення - понад 80 відсотки населення у всіх країнах Північної Африки, Західної Азії (за винятком Кіпру, Лівану, Ізраїлю), у Сенегалі, Гамбії, Нігерії, Сомалі, Афганістані, Пакистані, Бангладеш, Індонезії і деяких інших; у ряді країн послідовників Ісламу нараховується від половини до 80 відсотків жителів (Гвінея, Малі, Ліван, Чад, Судан), у Малайзії і Нігерії - майже половина, у деяких країнах вони складають впливову меншість (Гвінея-Бісау, Камерун, Буркіна Фасо, Сьерра-Леоне й ін.). Найбільш значні по абсолютній чисельності мусульманські общини - у Индонезии, Індії, Пакистані і Бангладеш; значне число мусульман мешкає в Китаї, Таїланді, Ефіопії, Танзанії, на Кіпрі, у деяких країнах Європи (Югославія, Албанія, Великобританія, ФРН, Франція й ін.), Америки (США, Канада, Аргентина, Бразилія, Гайана, Сурінам, Трінідад і Тобаго), в Астралії, на островах Фіджі.
У 28 афро-азіатських державах Іслам визнаний державною (або офіційною) релігією, Це Єгипет, Кувейт, Саудівська Аравія, Іран, Пакистан і ін. У деяких країнах слово “ісламський” включено в їхню офіційну назву: Ісламська Республіка Іран, Ісламська Республіка Пакистан, Ісламська Республіка Мавританія й ін.
У багатьох країнах у яких поширений Іслам діють мусульманські партії, що грають нерідко важливу роль у політиці, наприклад Партія ісламської республіки в Ірані, Партія єдності і розвитку в Індонезії, Панмалайська ісламська партія в Малайзии, Джамаат-и ісламами в Індії і Пакистані.
У ряді країн поширені релігійно-політичні організації (у тому числі і знаходяться поза законом, наприклад “Брати-мусульмани”, Партія ісламського звільнення й ін.), функціонують численні релігійні навчальні заклади (коранічні школи, мадраса, мусульманські університети), ісламські товариства, місіонерські організації, комерційні підприємства (ісламські банки, страхові компанії).
Продовжує зберігатися система мусульманського судочинства. В другій половині 70-х - початку 80-х років робилися спроби відродження деяких норм шаріату, раніше скасованих на практиці: наприклад, уведення визначених мусульманським правом тілесних покарань за кримінальні злочини в Пакистані, Судані (при президенті Дж. Нимейри), аравійських монархіях.