—писок л≥тератури

1.2. ¬изначенн¤ орган≥зац≥йних потреб

ќрган≥зац≥йн≥ потреби випливають безпосередньо з проблем орган≥зац≥њ ≥ ц≥лей, котр≥ вона прагне дос¤гти. ѕроблеми ≥ ц≥л≥ можуть бути повТ¤зан≥ з керуванн¤м, виробництвом продукц≥њ, економ≥кою, персоналом або технолог≥Їю. ѕитанн¤, що стосуютьс¤ визначенн¤ ц≥лей, потреб ≥ оч≥куваних результат≥в, приведен≥ нижче. ¬изначенн¤ потреб повинно виконуватис¤ в сполученн≥ з огл¤дом ринку CASE-засоб≥в, оск≥льки ≥нформац≥¤ про технолог≥њ, доступних на ринку в даний момент, може вплинути на потреби.

÷≥л≥ орган≥зац≥њ

÷≥л≥ орган≥зац≥њ грають головну роль у визначенн≥ њњ конкретних потреб ≥ оч≥куваних результат≥в. ƒл¤ њхнього розум≥нн¤ необх≥дно в≥дпов≥сти на наступн≥ питанн¤: - нам≥р орган≥зац≥њ використовувати CASE-технолог≥ю дл¤ допомоги в дос¤гненн≥ визначених ц≥лей або оч≥кувань (наприклад, визначеного р≥вн¤ CMM або сертиф≥кац≥њ в≥дпов≥дно до ISO 9001); - сприйн¤тт¤ CASE-технолог≥њ ¤к чинника, що спри¤Ї дос¤гненню стратег≥чних ц≥лей орган≥зац≥њ;

- на¤вн≥сть в орган≥зац≥њ власноњ програми удосконалюванн¤ процесу розробки ѕ«; - сприйн¤тт¤ ≥н≥ц≥ативи впровадженн¤ CASE-технолог≥њ ¤к частини б≥льш широкомасштабного проекту по створенню середовища розробки ѕ«.

ѕотреби орган≥зац≥њ

¬изначенн¤ потреб орган≥зац≥њ, повТ¤заних ≥з використанн¤м CASE-технолог≥њ, включаЇ анал≥з ц≥лей ≥ ≥снуючих можливостей. ѕ≥сл¤ того, ¤к вс≥ потреби орган≥зац≥њ визначен≥, кожн≥й ≥з них маЇ бути привласнений визначений пр≥оритет, що в≥дбиваЇ њњ значим≥сть дл¤ усп≥шноњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ. якщо потреби, повТ¤зан≥ з CASE-технолог≥Їю, не мають вищий пр≥оритет, можна буде в≥дмовитис¤ в≥д њњ впровадженн¤ ≥ зосередитис¤ на потребах ≥з найвищим пр≥оритетом.

ƒоц≥льно побудувати матрицю в≥дпов≥дност≥ потреб орган≥зац≥њ можливост¤м основних CASE-засоб≥в. ”пор¤дкуванн¤ такоњ матриц≥ потребуЇ визначеного р≥вн¤ знань ринку CASE-засоб≥в. ” к≥нцевому рахунку кожна функц≥¤ або можлив≥сть засобу повинна точно в≥дпов≥дати де¤к≥й потреб≥ з визначеним пр≥оритетом. ¬изначенню потреб орган≥зац≥њ можуть допомогти в≥дпов≥д≥ на наступн≥ питанн¤:

- ¤ким чином продуктивн≥сть ≥ ¤к≥сть д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ пор≥внюютьс¤ з аналог≥чними показниками под≥бних орган≥зац≥й (на жаль, багато орган≥зац≥й не мають у своЇму розпор¤дженн≥ дан≥ дл¤ такого пор≥вн¤нн¤);
- ¤к≥ процеси ∆÷ ѕ« дають найкращу (≥, в≥дпов≥дно, найг≥ршу) в≥ддачу; чи ≥снують конкретн≥ процеси, що можуть бути удосконален≥ шл¤хом використанн¤ нових метод≥в ≥ засоб≥в.

ќч≥куван≥ результати

« впровадженн¤м CASE-засоб≥в звичайно звТ¤зують велик≥ оч≥куванн¤. ” р¤д≥ випадк≥в ц≥ оч≥куванн¤ ви¤вл¤ютьс¤ нереал≥стичними ≥ призвод¤ть до невдач≥ при впровадженн≥. ”пор¤дкуванн¤ реал≥стичного перел≥ку оч≥куваних результат≥в Ї важкою задачею, оск≥льки в≥н може залежати в≥д таких чинник≥в, ¤к тип впроваджуваних засоб≥в ≥ характеристики орган≥зац≥њ, що њх впроваджуЇ.

–¤д потенц≥йно реал≥стичних ≥ нереал≥стичних оч≥куваних результат≥в, повТ¤заних з орган≥зац≥Їю в ц≥лому, користувачами, плануванн¤м, анал≥зом, проектуванн¤м, розробкою ≥ витратами, приведений нижче. ѕрактично неможливо, щоб у процес≥ одного впровадженн¤ CASE-засоб≥в були дос¤гнут≥ вс≥ позитивн≥ результати. ѕроте, будь-¤ка орган≥зац≥¤ може виробити власний п≥дх≥д до оч≥куваних результат≥в, маючи на уваз≥, що даний перел≥к Ї усього лише прикладом.

–еал≥стичн≥ оч≥куванн¤:

-п≥двищенн¤ уваги до плануванн¤ д≥¤льност≥, повТ¤заною з ≥нформац≥йною технолог≥Їю;
-п≥дтримка ре≥нжин≥ринга б≥знес-процес≥в;
-довгострокове п≥двищенн¤ продуктивност≥ ≥ ¤кост≥ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ;
-прискоренн¤ ≥ п≥двищенн¤ узгодженост≥ розробки прикладних програм;
-зниженн¤ частки ручноњ прац≥ в процес≥ розробки ≥/або експлуатац≥њ;
-б≥льш точна в≥дпов≥дн≥сть прикладних програм вимогам користувач≥в;
-в≥дсутн≥сть необх≥дност≥ великоњ переробки прикладних програм дл¤ п≥двищенн¤ њх ефективност≥;
-пол≥пшенн¤ реакц≥њ служби експлуатац≥њ на вимоги внесенн¤ зм≥н ≥ удосконалень;
-п≥двищенн¤ ¤кост≥ документуванн¤;
-пол≥пшенн¤ комун≥кац≥њ м≥ж користувачами ≥ розробниками;
-посл≥довне ≥ пост≥йне п≥двищенн¤ ¤кост≥ проектуванн¤;
-б≥льш висок≥ можливост≥ повторного використанн¤ розробок;
-короткочасне зростанн¤ витрат, повТ¤зане з д≥¤льн≥стю по впровадженню CASE-засоб≥в;
-посл≥довне зниженн¤ загальних витрат;
-пол≥пшенн¤ прогнозу витрат.

Ќереал≥стичн≥ оч≥куванн¤:
-в≥дсутн≥сть впливу на загальну культуру ≥ розпод≥л ролей в орган≥зац≥њ;
-розум≥нн¤ проектних специф≥кац≥й неп≥дготовленими користувачами;
-скороченн¤ персоналу, повТ¤заного з ≥нформац≥йною технолог≥Їю;
-зменшенн¤ ступен¤ участ≥ в проектах вищого кер≥вництва ≥ менеджер≥в, а також експерт≥в предметноњ област≥, зменшенн¤ ступен¤ участ≥ користувач≥в у процес≥ розробки прикладних програм;
-негайне п≥двищенн¤ продуктивност≥ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ;
-дос¤гненн¤ абсолютноњ повноти ≥ непротир≥чност≥ специф≥кац≥й;
-автоматична генерац≥¤ прикладних систем ≥з проектних специф≥кац≥й;
-негайне зниженн¤ витрат, повТ¤заних з ≥нформац≥йною технолог≥Їю;
-зниженн¤ витрат на навчанн¤.

–еал≥зм в оц≥нц≥ оч≥куваних витрат маЇ особливо важливе значенн¤, оск≥льки в≥н дозвол¤Ї правильно оц≥нити в≥ддачу в≥д ≥нвестиц≥й. ¬итрати на впровадженн¤ CASE-засоб≥в звичайно недооц≥нюютьс¤. —еред конкретних статей витрат на впровадженн¤ можна вид≥лити наступн≥:
-фах≥вц≥ з плануванн¤ впровадженн¤ CASE-засоб≥в;
-виб≥р ≥ встановленн¤;
-врахуванн¤ специф≥чних вимог персоналу;
-придбанн¤ CASE-засоб≥в ≥ навчанн¤;
-налагодженн¤;
-п≥дготовка документац≥њ, стандарт≥в ≥ процедур використанн¤ засоб≥в;
-≥нтеграц≥¤ з ≥ншими засобами й ≥снуючими даними;
-освоЇнн¤ засоб≥в розробниками;
-техн≥чн≥ засоби;
-в≥дновленн¤ верс≥й.

¬ажливо також усв≥домлювати, що пол≥пшенн¤ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, ¤ке ¤вл¤Їтьс¤ насл≥дком використанн¤ CASE-технолог≥њ, може бути неочевидним прот¤гом найпершого проекту, що використовуЇ нову технолог≥ю. ѕродуктивн≥сть ≥ ≥нш≥ характеристики д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ можуть спочатку нав≥ть пог≥ршитис¤, оск≥льки на освоЇнн¤ нових засоб≥в ≥ внесенн¤ необх≥дних зм≥н у процес розробки потр≥бен ¤кийсь час. “аким чином, оч≥куван≥ результати повинн≥ розгл¤датис¤ з урахуванн¤м ймов≥рноњ в≥дстрочки в пол≥пшенн≥ проектних характеристик.

ожна потреба повинна мати визначений пр≥оритет, ¤кий залежить в≥д того, наск≥льки критичною вона Ї дл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху в орган≥зац≥њ. ” к≥нцевому випадку, повинен ч≥тко просл≥джуватис¤ вплив кожноњ функц≥њ або можливост≥ отримуваних засоб≥в на задоволенн¤ конкретних потреб.

–езультатом даноњ д≥њ Ї формулюванн¤ потреб ≥з њхн≥ми пр≥оритетами, що використовуЇтьс¤ на етап≥ оц≥нки ≥ вибору в ¤кост≥ Ђкористувацьких потребї.